Несправедливі умови договору

Сьогодні ми розглянемо питання визнання договорів недійсними  у випадку наявності в них несправедливих умов. Це питання заслуговує на окрему увагу.

На початку нагадаємо про особливості регулювання захисту прав споживачів фінансових послуг.

Відносини, що виникають у зв’язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним законом.

Положення законодавства про захист прав споживачів встановлюють правило, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

 До несправедливих умов договору законодавцем віднесено:

  • виключення або обмеження прав споживача стосовно виконавця у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання таким виконавцем договірних зобов'язань;
  • встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації  (понад п'ятдесят відсотків вартості послуги) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;
  • надання виконавцю права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;
  • установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
  • надання виконавцю виключного права щодо тлумачення договору;
  • обмеження відповідальності виконавця стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей.

Отже, умови договору є несправедливими, якщо вони:

  • порушують принцип добросовісності;
  • призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін;
  • завдають шкоди споживачеві.

При цьому, для визнання умов несправедливими  має бути наявність одночасно цих трьох складових – причини (1) та наслідків (2, 3).

Поряд з цим існують самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір. Якщо ж зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому. 

За загальним правилом, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому за умови, що правочин міг би бути укладений і без цих недійсних частин.

На можливість захисти свої права сприятиме й практика Верховного Суду України по застосуванню статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо визнання умов договору несправедливими, а договору - недійсним. Так, Верховним Судом вказано, що  договір містить несправедливі умови щодо:

  • встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору;
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
  • установлення обов’язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Але пропонуємо завжди пам’ятати, що перед тим як звернутись до суду, слід спробувати врегулювати спірні питання шляхом переговорів із другою стороною договору. Виявляється, що такий підхід часто спрацьовує і слід тільки здійснити активні дії по відстоюванню власних прав.

Судова практика стане  аргументом для споживача у його спілкуванні із надавачем послуг. Сподіваємося, що і надавачі послуг, і споживачі при укладенні договору пам’ятатимуть приписи законодавства щодо заборони включення до договорів умов, які є несправедливими, та не допускатимуть їх включення.

Побажаємо нам усім справедливих умов договору.