Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон) визначає коло осіб, що звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, а саме:
- учасники бойових дій;
- постраждалі учасники Революції Гідності;
- особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом;
- особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами;
- особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності.
Якщо винуватцями ДТП є вказані особи, тоді відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди проводить Моторне транспортне (страхове) бюро України (МТСБУ).
У випадку настання ДТП за їхньої участі, складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротоколу») не допускається. На місце події слід викликати працівників відповідних підрозділів Національної поліції.
Якщо ж у такому випадку буде складено «європротокол», тоді підстави для отримання страхового відшкодування у потерпілого від МТСБУ будуть відсутні.
Законом надано право водіям за участю лише забезпечених транспортних засобів спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та при дотриманні одночасно таких умов:
- відсутності травмованих (загиблих) людей,
- згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння,
- за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Забезпеченим транспортним засобом відповідно до Закону є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Отже, згідно із приписами Закону скласти спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду при дотриманні наведених умов, можуть водії лише забезпечених транспортних засобів, тобто кожен із яких має поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Верховний Суд у рішеннях вказує на правильність саме такої правової позиції із цього питання.