Якщо страхова не платить 90 днів

Серед питань, з якими найчастіше звертались споживачі, це питання щодо їхніх подальших дій у випадку,  коли «страхова компанія не платить більше ніж 90 днів з дня дорожньо-транспортної пригоди».

Обізнаність споживачів (страхувальників) про правила та умови цього виду страхування дозволить вчасно отримувати страхове відшкодування та не надавати страховику жодних можливостей для затягування строків для їх здійснення.

Загальні рекомендації для споживачів в цьому питанні полягають у наступному.

Споживачу слід враховувати те, що Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (надалі – Закон) надає страховику не більше ніж 90 днів для виплати страхового відшкодування з моменту подання заяви про здійснення страхового відшкодування та всіх документів,  передбачених Законом (ст.35). Разом із цим, інша норма Закону, яка встановлює правило, за яким 90 строк для виплати може бути збільшений,  оперує терміном необхідні документи (ст.36).

Згідно із Законом, якщо  дорожньо-транспортна пригода (ДТП) розглядається у цивільній, господарській або кримінальній справі, то перебіг цього строку (90 днів)  припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання законної сили рішенням у такій справі. Зверніть увагу, що про адміністративну справу у Законі не йдеться.

Також слід пам’ятати про визначений Законом строк для подання заяви про здійснення страхового відшкодування, а саме - 30 днів з дня повідомлення про ДТП.  Чим пізніше заява про страхове відшкодування буде зареєстрована у страховика, але у межах строку, встановленого Законом, тим довше споживачу можна чекати на виплату, а страховику без настання відповідальності збільшувати строк виплати після настання ДТП. Тому споживач заінтересований у якнайшвидшій реєстрації відповідної заяви у страховика та отриманні від нього підтверджуючих документів про такий факт.

Неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Усі вимоги представників страховика щодо подання документів, прямо не передбачених ст.35 Закону, але, які за їх усними  роз’ясненнями, є  необхідними для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, доцільно затребувати оформлювати страховиком у письмовому вигляді з обґрунтуванням такої необхідності. В подальшому, у разі виникнення спору, ці документи матимуть значення для вирішення спору та/або для обчислення строків здійснення виплати страхового відшкодування, в тому числі для обчислення розміру пені у випадку перевищення встановлених строків.

Заява та всі передбачені Законом документи мають бути подані в установленому порядку. Підтвердженням факту подання відповідної заяви, дати подання та переліку доданих документів, може бути повідомлення про вручення відповідного листа (у разі направлення його поштовим відправленням з повідомленням про вручення), або штамп про реєстрацію у страховика на копії заяви  (якщо заяву із доданими документами подано безпосередньо до офісу страховика).

Слід пам’ятати, що відсутність у споживача підтверджуючих документів про вчинення ним передбачених Законом обов’язків або про невиконання страховиком своїх обов’язків  у відповідний строк, ускладнить у подальшому доведення факту порушення передбачених Законом строків для здійснення страхового відшкодування та можливості стягнення пені за кожен день затримки.